Електронний каталог

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc:313) in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\web.inc on line 1036

Warning: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc:313) in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\web.inc on line 1046
Електронний каталог

Миколаївська обласна бібліотечна асоціація

Ресурси бібліотек міста Миколаєва

Фонд Науково-педагогічної бібліотеки- результаты поиска

Головна - e-catalog.mk.ua

База даних

Науково-педагогічної бібліотеки

Центральної бібліотеки ім.М.Л. Кропивницького

Миколаївської обласної бібліотеки для дітей ім. В. Лягіна

Центральної бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменко

Наукової бібліотеки МНУ ім. В. Сухомлинського

Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва

Вид пошуку:

Стандартний

Розширений

Область пошуку

Формат відображення документів:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=У2/2020/2<.>

Общее количество найденных документов : 20
Показаны документы с 1 по 20

94(477)"1917/1921"
В 35

Верстюк, Владислав.
Союз Пілсудського – Петлюри в історії боротьби за українську державність [Текст] / В. Верстюк // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 4-21. - Бібліогр. у кінці ст.: 41 назв. . - ISSN 0130-5247

УДК

94(477)"1917/1921"

Рубрики: Історія України--україно-польські відносини, 1917-1921 рр.
Кл.слова (ненормированные):
Варшавський договір -- дипломатична місія УНР -- ІІ Річпосполита -- Паризька мирна конференція
Аннотация: Аналізується перебіг українсько-польських відносин часів Української революції 1917–1921 рр., перехід від фази збройного протистояння до налагодження союзницької взаємодії, спрямованої на відсіч спільному ворогові – російському більшовизму. Методика дослідження спирається на загальні наукові методи аналізу, історизму, порівняння, деталізації та узагальнення. Також застосовано компаративний і структурний методи. Події 1919–1920 рр. розглядаються у широкому міжнародному контексті становлення Версальської політичної системи, геополітичного переформатування Центрально-Східної Європи. Наукова новизна. На основі української та польської історіографії, через уведення до наукового обігу низки нових архівних матеріалів фокусується увага на процесі становлення українсько-польських дипломатичних відносин, дипломатичній місії на чолі з А. Лівицьким, її прибутті до Варшави у жовтні 1919 р., дискусіях із польськими політиками з приводу визначення майбутнього міждержавного кордону. Чинниками, що справляли вагомий вплив на переговорний процес, стали поразки військ УНР, перехід Української галицької армії на бік ґенерала А. Денікіна, жорсткі вимоги Варшави щодо включення до складу II Речіпосполитої Східної Галичини й Західної Волині, вимушене визнання українською стороною територіальних втрат, їх фіксація в декларації від 2 грудня 1919 р., реакція вітчизняних політиків на поступки уряду УНР, роль Ю. Пілсудського й С. Петлюри в підготовці договору, завершення переговорного процесу, підписання політичної та військової конвенцій і похід об’єднаних сил на Київ. Детально розкривається непростий, сповнений компромісів процес пошуку шляхів до порозуміння, що зрештою призвело до єдності у протистоянні спільному ворогові. У висновках констатується, що Варшавський договір залишається дискусійною подією. Оцінки його позбавлені однозначності та спрощеного неґативізму. Наголошується, що хоч тодішній союз і був нерівнозначним, проте дозволив продовжити боротьбу за українську незалежність до кінця 1921 р., а сьогодні є історичним плацдармом для формування позитивної візії українсько-польських стосунків.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

94(477)"1918/1920"
Б 89

Бруський, Ян Яцек.
Ідея українсько-польського союзу в українській політичній думці 1918–1920 рр.: pro et contra [Текст] / Я. Я. Бруський // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 22-37. - Бібліогр. у кінці ст.: 38 назв. . - ISSN 0130-5247

УДК

94(477)"1918/1920"

Рубрики: Історія України--україно-польські відносини, 1918-1920 рр.
Кл.слова (ненормированные):
польсько-українські відносини -- Варшавський договір -- Петлюра
Аннотация: Мета дослідження полягає у висвітленні процесів формування та еволюції ставлення українських політичних еліт до концепції союзу з Польщею впродовж листопада 1918 – квітня 1920 рр. Методологія базується на основних принципах історизму, об’єктивності, багатофакторності та всебічного підходу. Використано методи біографічних досліджень і текстологічного аналізу. Наукова новизна. Спираючись на опубліковані та архівні джерела (приватне й офіційне листування, щоденники, мемуари, газетні публікації) вперше представлено широкий та різноманітний спектр оцінок, які давали репрезентанти українських еліт періоду 1918–1920 рр. взаєминам із Польщею. Висновки. Представники всіх головних галицьких політичних течій висловлювались однозначно проти угоди з Польщею. У результаті пізніше частина їх опинилася на проросійських, а згодом прорадянських позиціях. Більшу різноманітність в оцінках проявили політичні еліти Наддніпрянщини. Значна частина тих, хто вважав головним противником Росію (як білу, так і червону), не заперечували проти співпраці з польським сусідом. Подібні настрої переважали серед діячів правоцентристських партій, соціалістів-федералістів та соціалістів-самостійників. Прихильником примирення з Польщею був також С. Петлюра. Після поразок УНР восени 1919 р. концепція українсько-польського союзу, потрактована як тактична необхідність, почала переважати й остаточно здобула ширшу підтримку. Її наслідком стало підписання 21–22 квітня 1920 р. союзницького договору, а ціною – відмова від Східної Галичини та частини Волині. Цей акт, як і раніше оголошена декларація від 2 грудня 1919 р., спричинив поляризацію української політичної сцени, зокрема галицько-наддніпрянський розбрат. Влада УНР не мала, однак, іншого виходу, як співпраця з Польщею, що в умовах 1920 р. було єдиним реальним шансом на відновлення національної державності.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

94(477)"1918"
М 50

Менджецький, Влодзімеж.
1918-й рік в історії Польщі й України з перспективи століття [Текст] / В. Менджецький // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 38-45. - Бібліогр. у кінці ст.: 9 назв. . - ISSN 0130-5247

УДК

94(477)"1918"

Рубрики: Історія України--україно-польські відносини, 1918 р.
Кл.слова (ненормированные):
Польща -- Центрально-Східна Європа -- історіографія -- націєтворчі процеси
Аннотация: Мета дослідження. Пропонується погляд на відновлення Польської держави в 1918 р. як на доленосний, переломний історичний момент, але водночас тільки початок тривалого, історичного, тісно зв’язаного в єдине ціле процесу, учасниками якого ми зараз є. Методологія базується на основних принципах історизму, об’єктивності, багатофакторності та всебічного підходу. Наукова новизна полягає в тому, що така пізнавальна перспектива дозволяє набагато глибше в порівнянні з попередніми підійти до інтерпретації окремих подій та явищ, що становлять історію Польщі за останні сто років. Іншим ефектом цієї перспективи буде можливість порівняльного аналізу різних історичних процесів, які відбуваються після 1918 р. в більш широкому масштабі, особливо в реґіоні Центрально-Східної Європи. Будь-яке велике явище в історії того чи іншого народу не можна належним чином відобразити з короткої перспективи, у вузьких хронологічних рамках, без широкого порівняльного контексту. Стверджується, що відновлення польської державності не було безумовним, а відбулося завдяки, з одного боку, сприятливій системі міжнародних сил, а з іншого – ефективній діяльності як у внутрішньому вимірі, так і на світовій арені новостворених державних установ та польської політичної спільноти, котра взяла на себе відповідальність за наслідки відновлення державної суб’єктності. У цьому сенсі листопадові дні 1918 р. розпочали нову реальність, творення якої триває по цей час. Висновки. Сучасний історик ясно усвідомлює, що 1918-й рік – це початок розбудови нової Європи, котра впродовж ХХ ст. пережила декілька драматичних і трагічних епізодів, які однак не можна виключити із загального історичного процесу. У цьому сенсі пробудження народів Центрально-Східної Європи, їх державотворчі прагнення 1917–1921 рр. перестають бути відірваними епізодами, а складаються в єдину масштабну картину. Історія польського та українського емансипаційного й державотворчого процесів, хоч і мають відмінності, а проте демонструють низку подібностей, досі не помічених в історіографії.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

94(477)"05/...":394.1:613.81
Р 56

Ричка, Володимир.
"Веселие Руси...": Пияцтво як суспільний феномен Давньоруської держави [Текст] / В. Ричка // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 46-59. - Бібліогр. у кінці ст.: 11 назв. . - ISSN 0130-5247

УДК

94(477)"05/...":394.1:613.81

Рубрики: Історія України--Київська Русь--суспільство--пияцтво, ІХ-ХII ст.
Кл.слова (ненормированные):
Київська Русь -- повсякденне життя -- кодекс застілля
Аннотация: Досліджується повсякденне життя давньоруських спільнот у таких специфічних його проявах, як хмільні учти та бенкетування. Метою статті є вивчення функцій кодексу застілля в культурі Русі та його ролі у соціальній практиці, осмислення пияцтва як суспільного феномену. Методологічну основу дослідження становить принцип історизму, зорієнтований на пізнання структур повсякденності, соціальної природи пияцтва як явища суспільно-політичного життя. Наукова новизна. Уперше в українській історіографії проведене комплексне соціально-антропологічне дослідження феномену пияцтва в Київській Русі. Робиться спроба стратифікації кодексів застілля як форми соціального спілкування руських спільнот, виявлення змістового наповнення їх соціальних функцій. Висновки. Споживання хмільних напоїв було важливим компонентом повсякденного життя Русі. Без цього не обходилися значущі сімейні події та громадські справи: як народження, так і укладення шлюбу чи поминки за померлими. Утім застілля мали не тільки утилітарно-споживацький характер, але й виконували важливу соціальну функцію. Вони були невід’ємною та дуже важливою складовою системи суспільної комунікації, одним із засобів соціального спілкування та знаряддям порозуміння. «Пири», що їх улаштовували князі з метою леґітимізації й репрезентації своєї влади, набували інституціонального характеру. За посередництва спільного застілля стверджувалася та в наочній формі реалізовувалася соціально-психологічна єдність суспільних груп, громад і корпорацій. Такі бенкетування являли собою одну з найсуттєвіших форм соціального спілкування, просякнутого емоційними установками учасників спільної трапези. Хмільні учти в Русі були природним та органічним засобом людського спілкування, важливим елементом соціальних зв’язків. Порок побутового пияцтва, характерний для будь-якого суспільства, не став визначальною рисою повсякденного життя Київської держави.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

94(477.82)"16":616-036.22
С 20

Сас, Петро.
Протиепідемічні заходи влади на Волині (початок XVII ст.) [Текст] / П. Сас // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 60-77. - Бібліогр. у кінці ст. . - ISSN 0130-5247

УДК

94(477.82)"16":616-036.22

Рубрики: Історія України--епідемії--Волинь, поч. ХVII ст.
Кл.слова (ненормированные):
Волинь -- чума -- протиепідемічні заходи
Аннотация: Мета дослідження – на основі документальних матеріалів розглянути заходи карантинного характеру, до яких удавалися луцькі ґродські й земські урядники задля стримування епідемії чуми 1601 р. в Луцькому повіті, а також висвітлити особливості способу життя у цей час представників певних категорій населення. Методологія дослідження полягає у застосуванні порівняльно-історичного методу, принципів об’єктивності та системного підходу при вивченні соціальноісторичних явищ і процесів. Наукова новизна. Визначено конкретні протиепідемічні заходи, їх ефективність щодо запобігання поширенню епідемії чуми, до яких удавалася ґродська й земська влада Луцького повіту. Окреслено особливості епідеміологічної свідомості та поведінки представників різних соціальних верств населення. Висновки. Установлено, що на території повіту епідемія тривала близько чотирьох місяців – від 2 вересня майже до кінця грудня 1601 р. На початку жовтня місцева влада перенесла через неї сесію (рочки) земського суду на початок 1602 р. Сесію ґродського суду відтермінували на шість тижнів, до 15 листопада, а по цьому її перенесли ще раз – на 27 грудня 1601 р. Попри протести деяких представників панівного соціального стану, які вбачали у скасуванні судових рочків ущемлення своїх приватних інтересів, насправді це рішення було доволі важливим з епідеміологічного погляду. Адже завдяки цьому «відомчому карантину», запровадженому ґродськими й земськими становими судово-адміністративними інституціями шляхти, удалося уникнути прибуття до Луцька з різних куточків повіту, охопленого моровицею, чималого континґенту шляхетських позивачів і відповідачів, а також їхніх слуг. Водночас зазначені протиепідемічні заходи насправді мали половинчастий характер, оскільки впродовж усього часу епідемії (за винятком невеликого періоду) реґулярно засідав Луцький ґродський уряд, приймаючи відвідувачів як із термінових, так і з різних рутинних справ. Територією повіту постійно курсували возні, дрібні судові урядники. Епідемічна небезпека не змусила частину шляхтичів відмовитися від збройного насильства. Одним із наслідків подібних конфліктів стали часті поїздки їх учасників із периферії до Луцька, до ґродського уряду. Тим часом населення сільської глибинки, до якого ще не дісталася чума, не надто змінювало звичний триб життя, зокрема брало активну участь в ярмарковій торгівлі.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

94(477.5)"1783/1820"+"1836/1860":316.361:929.532
Б 83

Бороденко, Олена.
Вікові особливості першошлюбності населення Лівобережжя України за матеріалами метричних книг і церковних обшуків 1783–1820 та 1836–1860 рр. [Текст] / О. Бороденко // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 78-93. - Бібліогр. у кінці ст.: 15 назв. . - ISSN 0130-5247

УДК

94(477.5)"1783/1820"+"1836/1860":316.361:929.532

Рубрики: Історія України--шлюбний вік--Лівобережна Україна, 1783-1820 рр., Історія України--шлюбний вік--Лівобережна Україна, 1836-1860 рр.
Кл.слова (ненормированные):
наречені -- метричні книги -- шлюбний вік
Аннотация: Мета дослідження. За матеріалами метричних книг 1783–1820, 1838–1856 й церковних обшуків 1836–1860 рр. двадцяти трьох парафій Лівобережної України обрахувати та проаналізувати за статевою ознакою показники середнього віку осіб, які вперше одружилися. Методологія дослідження. Змістове наповнення документації та мета дослідження зумовили використання, окрім загальнонаукових, спеціально-історичних методів. Із-поміж останніх застосовано історико-порівняльний, методи критичного аналізу, деконструкції, візуалізації тощо. Наукова новизна. Відомості джерел церковного обліково статистичного спрямування створили можливості для поєднання компаративного та історико-демографічного підходів у вивченні проблеми вікових особливостей першошлюбності. Основні результати. Отримані квантитативні дані віку першовінчаних осіб представлено в таблицях та унаочнено у графіках, виокремлено вікові відмінності чоловіків і жінок, окремо міських, сільських наречених, зіставлено з подібними показниками в різних реґіонах Європи й Азії. Середній вік наречених 1783–1800 рр., які вперше брали шлюб, для чоловіків визначено у 22,1, а для жінок – у 19,4 роки. Відповідні показники 1801–1820 рр. демонструють маскулінне (чоловіче) значення першошлюбності в межах 21,7, фемінне (жіноче) – 19,5 роки. Зі збільшенням шлюбного віку відповідно до указу 1830 р. помітне зростання середньовікових показників першовінчаних осіб упродовж 1836–1860 рр. За даними метрик, чоловіки вперше вінчалися у середньому у 23,8, а жінки – у 21,9 роки. Подібні обрахунки за матеріалами церковних обшуків становили 23,4 та 21,5 роки. Чоловіки у середньому на два – три роки пізніше одружувалися. Середньовікові значення першовінчаних осіб були вищими на 1–3 роки серед міських наречених порівняно з сільськими. Упродовж кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. чоловіки загалом вінчалися після 20-річного віку. Українські жінки в 1783–1820 рр. переважно виходили заміж до 20 років, а у 1836–1860 рр. – старшими за вказаний вік.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

94(4):324(477+494)"1918/1926"
М 35

Матяш, Ірина.
Українсько-швейцарські відносини в 1918–1926 рр.: особливості дипломатичної присутності [Текст] / І. Матяш // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 94-106. - Бібліогр. у кінці ст.: 12 назв. . - ISSN 0130-5247

УДК

94(4):324(477+494)"1918/1926"

Рубрики: Історія України--дипломатичні відносини--українсько-швейцарські, 1918-1926 рр.
Кл.слова (ненормированные):
надзвичайна дипломатична місія УНР -- генеральне консульство Української держави у Цюріху
Аннотация: Мета дослідження полягає у з’ясуванні процесу інституційного становлення українсько-швейцарських відносин у 1918–1921 рр. та особливостей дипломатичної присутності УНР у Швейцарії в 1918–1926 рр. Методологія спирається на принципи науковості, історизму, системності. У межах міждисциплінарного підходу використано загальнонаукові та спеціальнонаукові методи, зокрема архівної евристики, історіографічного аналізу, зовнішньої і внутрішньої критики джерела. Наукова новизна результатів дослідження полягає в реконструкції на підставі архівної інформації, опублікованих і неопублікованих джерел діяльності українських дипломатичних та консульських представництв у Берні, Цюріху, Женеві та з’ясуванні персоналій учасників процесу становлення українсько-швейцарських відносин у 1918–1926 рр., функцій і завдань дипломатичних, консульських представництв. Висновки. Розвиток українсько-швейцарських відносин у 1918–1921 рр. зумовлений геополітичною та економічною ситуацією в Європі під час та після завершення Першої світової війни. Економічна криза, що істотно вплинула на соціально-економічне становище Швейцарії, викликала інтерес швейцарської сторони до встановлення торгівельних відносин з Україною. Натомість для України налагодження дипломатичних відносин зі Швейцарією мало велике значення не лише у плані двосторонніх контактів, а і як можливість опосередкованої взаємодії з державами Антанти та участі в роботі міжнародних організацій. Українська дипломатична присутність у Швейцарії тривала до 1926 р. Її ключова особливість, попри «офіціозний» статус, полягала у відкритості влади до потреб українського представництва.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

94(477)"1920":33
С 59

Сокирська, Владилена.
Економічне районування УСРР 1920-х рр. як засіб уніфікації "народногосподарського" простору [Текст] / В. Сокирська // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 107-120. - Бібліогр. у кінці ст.: 16 назв. . - ISSN 0130-5247

УДК

94(477)"1920":33

Рубрики: Економіка--історія--економічне районування--УРСР, 1920-ті рр.
Кл.слова (ненормированные):
УСРР -- модернізація -- економічне районування -- "народне господарство"
Аннотация: Мета дослідження – виокремити та проаналізувати форми й методи радянської централізаторської політики в галузі економічного районування та управління промисловістю, систему підпорядкування базових галузей республіканської промисловості. Методологічну основу склали загальнонаукові та історичні підходи і принципи. Застосовано загальнонаукові, спеціальні, міждисциплінарні методи дослідження, що дало можливість вивчити різні документи, нагромадити й систематизувати емпіричний матеріал, проаналізувати статистичні дані. Наукова новизна. На основі широкого кола опублікованих джерел та архівних матеріалів досліджено особливості здійснення радянською владою політики економічного районування УСРР, проаналізовано форми й методи централізаторських зусиль у галузі економіки та управління промисловістю, систему підпорядкування базових галузей республіканської промисловості. Висновки. Формуванням комуністичної системи виробництва та розподілу передбачалася й докорінна модернізація продуктивних сил. Установлено, що план ДЕЕЛРО поклав початок практичної реалізації цієї політики. За ним радянська влада рахувалася тільки з Півднем Росії, а саме з Донбасом. Інтереси інших частин республіки, особливо Правобережжя, у ньому не знайшли відображення. Економічний принцип мав стати основою нового адміністративно-територіального поділу за тричленною формулою: область – округ – район. Адміністративні межі областей і кордони республік належало змінити відповідно до економічного районування. Територію УСРР планувалося поділити на два економічних райони, підпорядковані московським центральним органам. Доведено, що здійснення економічного районування з одночасним реформуванням системи управління промисловістю за винятком другорядних галузей позбавили республіку реґулятивних функцій.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

94(477)"1917/1953":316.4.063.7
В 82

Вронська, Тамара.
Мінусники у просторі радянського терору (1917–1953 рр.) [Текст] / Т. Вронська, О. Стяжкіна // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 121-141. - Бібліогр. у кінці ст.: 34 назв. . - ISSN 0130-5247

УДК

94(477)"1917/1953":316.4.063.7

Рубрики: Історія України--радянський терор, 1917-1953 рр.
Кл.слова (ненормированные):
терор -- репресії -- дискримінація -- режимні території -- мінусники -- ізоляція
Аннотация: Мінусники – це вербальний та соціальний витвір радянської держави, яка через репресії, дискримінацію й контроль створювала спільноти «своїх» і «чужих», тавруючи останніх каральними методами та формуючи специфічну мову для їх позначення. У статті йдеться про особливу категорію громадян «країни Рад», яких було визнано «соціально небезпечними» й покарано забороною селитися в низці місцевостей СРСР після примусового «видалення» з місць постійного проживання, а також відбуття покарання у системі ҐУЛАҐ. Репресовані в такий спосіб люди отримували припис, де заборонені для них території позначалися як «мінус 6», «мінус 12» (цифри означали кількість визначених місцевостей, а слово «мінус» увійшло в радянську новомову як коренева конструкція поняття, що позначало репресовану та дискриміновану в такий спосіб спільноту). Метою статті є оприявлення мінусників, тривалий час практично «невидимої» для дослідників категорії репресованих. Зумовлені метою дослідницькі завдання полягають в аналізі процесу конструювання більшовицької концепції географічної ізоляції «нелояльних», практичного запровадження цього виду покарання, визначення логіки творення радянського простору як простору заборон. Методологія дослідження поєднує інструментарій історико-правового аналізу, соціальної антропології та концепції соціального творення простору. Наукова новизна полягає не лише у включенні до дослідницького тезаурусу нового поняття «мінусники», а й у розширенні загального уявлення про політичний терор і його наслідки. Режимність радянських територій аналізується не як прояв сталінської репресивної політики, а як органічна частина існування тоталітарного механізму, перші оберти якого відбулися одночасно із захопленням влади більшовиками. Подаються соціально-політичні портрети мінусників та причини набуття ними такого статусу. Простежується трансформація «карти заборонених просторів», з’ясовується логіка й парадигмальні зміни у творенні символічної радянської географії. Висновки. Доведено, що в арсеналі тотального терору, окрім добре відомих форм репресування (фізичне знищення, позбавлення волі, заслання), широко використовувалося «очищення» суспільства цільовою географічною ізоляцією громадян, визнаних «соціально небезпечними», а також колишніх в’язнів системи ҐУЛАҐ. Вислання й заборона на проживання в окремих місцевостях ставали ефективним механізмом соціальної інженерії пролонґованої дії. Створення великого загону мінусників було складовою процесу атомізації суспільства, конструювання просторової ієрархії, соціального відчуження людей і територій.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

10.

Bortnikov, V.
Polish Factor in the Policy of the Russian Power in Right-Bank Ukraine (the End of the Eighteenth Century – 1830s) [Текст] / V. Bortnikov, A. Bortnikova, М Pavlikha // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 142-151. - Бібліогр. у кінці ст.: 19 назв. . - ISSN 0130-5247

Кл.слова (ненормированные):
Російська імперія -- адміністративно-територіальний поділ -- судова реформа -- деполонізація -- російщення
Аннотация: Метою дослідження є з’ясування форм відносин імперського центру з польськими елітами набутих Росією територій, виявлення особливостей політики царського уряду щодо їх впливу на Правобережній Україні наприкінці ХVІІІ ст. – у 1830-х рр. Методологія дослідження. У статті використано низку спеціальних історичних методів: компаративний, процесуальний, політико-правовий, темпоральний, проблемно-хронологічний, контент-аналіз, просопографічний, герменевтичний та ін. Наукова новизна. З’ясовано динаміку вирішення російською владною верхівкою на чолі з імператорами Павлом І, Олександром І та Миколою І «польського питання» в контексті виявлення специфічних інституційних форм і засобів інтеґрації Правобережжя до Російської імперії. Висновки. Установлено, що конфіґурації відносин імперського центру з польськими елітами на Правобережжі у вказаних хронологічних межах визрівали від толерантного ставлення щодо польського впливу на суспільно-політичний розвиток реґіону до послідовної політики уніфікації та деполонізації нових територій. За правління Павла І на приєднаних після поділів Речі Посполитої землях було відновлено ґенеральний суд, земські повітові та підкоморські суди, замість предводителів дворянства запроваджувалися посади ґубернських і повітових маршалів, хорунжих. Підтверджено, що у цей час на Правобережжі співіснували загальноросійські норми права і приписи Литовського статуту. За Олександра І було продовжено толерантне ставлення до польського впливу на правобережних теренах, що передбачало поєднання імперської політики уніфікації з визнанням реґіональних особливостей та історичної своєрідності приєднаних територій. Зауважено, що принципові зміни в «польському питанні» відбулися за правління Миколи І, після революційних подій у країнах Європи та насамперед Листопадового повстання 1830 р. Визначено, що відтоді політика російського уряду стосовно поляків у правобережних ґуберніях здійснювалася за декількома напрямами: залучення польської шляхти до російських еліт шляхом інкорпорації її до дворянського стану з наданням відповідних прав і привілеїв; здійснення репресій проти польських патріотів; переведення більшості дрібнопомісної шляхти до податних станів; проведення судової реформи, за якої ґродські суди ліквідовувалися та запроваджувалося обов’язкове використання російської мови у судочинстві; обмеження умов існування римо-католицької церкви; деполонізація й російщення освітньо-культурного простору. Підтверджено, що зміна курсу стосовно польського населення на Правобережжі в 1830-х рр. цілком відповідала стратегічним завданням імперської політики централізації та уніфікації у сфері державного управління, у правовому, соціокультурному просторах, закладеним в ідеологемі «самодержавство, православ’я, народність».
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

11.

930(477):929"Грушевський"
Я 72

Яремчук, Віталій.
Чи була "грушевськіана" в українській радянській історіографії? [Текст] / В. Яремчук // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 152-168. - Бібліогр. у кінці ст.: 67 назв. . - ISSN 0130-5247

УДК

930(477):929"Грушевський"

Рубрики: Історіографія--персоналії--Україна, 1920-1990-ті рр.
Кл.слова (ненормированные):
"грушевськіана" -- українська радянська історіографія -- влада
Аннотация: Мета дослідження – обґрунтувати тезу про важливе місце постаті й доробку М. Грушевського в українській радянській історіографії, про його багатоаспектну в ній присутність, яка співіснувала із забороною та демонізацією. Таку рецепцію історика запропоновано називати «українською радянською грушевськіаною». Методологія ґрунтується на методах історіографічного аналізу й синтезу. Наукова новизна полягає в порівнянні та узагальненні досвіду як офіційного (владного), так і професійного контекстів сприйняття спадщини М. Грушевського за різних суспільно-політичних обставин радянської України. Показано, що попри неґативне офіційне ставлення до нього, його тексти й концепції були розповсюдженими в ідейно відмінних середовищах українських радянських істориків та суттєво впливали на радянське бачення українського минулого. Зроблено припущення про значну роль, яку відіграла традиція «української радянської грушевськіани» у швидкому просуванні спадщини вченого в історичну науку незалежної України. Висновки. На фактологічному й концептуальному багажі текстів М. Грушевського українська радянська історіографія великою мірою вибудовувала власний наратив історії України та свою ідентичність. Для тієї ж порівняно незначної групи істориків в УРСР, професійна тотожність яких не обмежувалася радянськими взірцями фахової поведінки, а то й контрастувала з ними, учений був неоголошеним найбільшим науковим авторитетом. Потребують доповнення міркування сучасних дослідників про те, що первинний інтерес до М.Грушевського з боку українських істориків в умовах незалежності був викликаний новопосталими спонуками інтелектуального та суспільно-політичного штибу. У даному разі має йтися не тільки про злободенність, а і про континуум із попереднім, радянським, етапом історієписання в Україні.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

12.

930(4/7):323.1(477)
Б 83

Боровик, Микола.
Хто створив "радянські нації"? (теоретико-історіографічні нотатки) [Текст] / М. Боровик // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 169-186. - Бібліогр. у кінці ст.: 35 назв. . - ISSN 0130-5247

УДК

930(4/7):323.1(477)

Рубрики: Історіографія--національна політика--Україна, 1920-1930-і рр.
Кл.слова (ненормированные):
коренізація -- національна політика -- радянські нації -- радянська національна політика
Аннотация: Мета дослідження полягає у вивченні сучасного стану західної історіографії проблеми радянської національної політики в Україні. Головними дослідницькими завданнями стало визначення основних теоретичних схем, а також перевірка продуктивності їх застосування на українському джерельному матеріалі. Тематично огляд сфокусований на поширеній у західній історіографії ідеї про вирішальну роль більшовицької національної політики у формуванні радянських націй, включно з українською. Ця ідея має не лише історіографічне значення, а й активно присутня в політичному дискурсі. Висновки. Конструктивістські теорії формування націй, які домінують у сучасній західній історіографії радянської національної політики, можуть бути застосовані для аналізу процесів націєтворення на теренах колишньої Російської імперії, але їх використання вимагає ретельнішої реґіональної контекстуалізації. Очевидно, що радянський політичний дискурс, так само, як політичні та адміністративні практики радянської держави, у підсумку сприяли консолідації певних національних спільнот, робили наявні етнічні відмінності більш виразними. У багатьох випадках тільки за радянської влади сама ідея національності почала відігравати для представників окремих етносів значиму роль. Але також очевидно, що це був аж ніяк не український випадок. Питання про те, чи більшовицька національна політика сприяла національній консолідації українців, а чи навпаки - стримувала її, залишається відкритим і вимагає подальших компаративістських досліджень. Водночас показано, що застосування таких теорій для пояснення мотивів і цілей радянської національної політики в Україні межує з історичним анахронізмом та лише ускладнює розуміння факторів, які визначали рішення більшовицького керівництва у цій сфері.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

13.

930.1(438+477)
M24

Mandryk-Melnychuk, M.
Historical Interpretation of the Past: The Way of Mental Enslavement or Liberation? [Текст] / M. Mandryk-Melnychuk, A. Kotsur, T. Sharavara // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 187-197. - Бібліогр. у кінці ст.: 20 назв. . - ISSN 0130-5247

УДК

930.1(438+477)

Рубрики: Історіографія--історична пам'ять--Польща
Кл.слова (ненормированные):
історична пам'ять -- соціальна пам'ять -- насилля
Аннотация: Мета дослідження полягає у з’ясуванні ролі професійного дослідника в історичній інтерпретації минулого, аналізі ймовірних загроз, які несе у собі спекуляція історичними фактами, подіями, довільне оперування ними, навмисне їх перекручення для формування історичної та соціальної пам’яті. Методологія. Дослідження ґрунтується на принципах історизму, усебічності, об’єктивності, системності. При викладенні матеріалу застосовано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, спеціально-історичні(ретроспективний, порівняльний, проблемно-хронологічний), а також метод міждисциплінарного та полідисциплінарного синтезу. Наукова новизна. Проаналізовано ролі, які може відігравати фаховий дослідник минулого – від пропаґанди ворожих ідей, вибіркового тлумачення джерел, спекулювання на певній тематиці до неупередженого реконструктора історії, компетентного експерта. Доведено, що замовчування або свідоме спотворення окремих сторінок історії, надмірна їх ідеологізація, що активно практикувалося в радянській науці, прирівнюється до політичного насильства, маніпуляції свідомістю цілих спільнот і поколінь. Застосування таких підходів завжди мало руйнівний характер як для самих дослідників, які виконували невластиві їм ролі, так і для суспільства, котре через незнання власного минулого втрачає візію свого майбутнього. Висновки. Маніпуляції з тлумаченням минулого – різне розуміння одних і тих самих знакових подій, надмірна їх політизація, розкручування образу ворога, навмисне акцентування на людських емоціях, ідеологічні нашарування, пов’язані з тієї чи іншою сторінкою життя народу – мають незворотний вплив на формування соціальної пам’яті. Ці чинники сприяють поглибленню процесів дезінтеґрації суспільства й опосередковано розхитують підвалини державності.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

14.

930.1:94(477)
Ш 24

Шаповал, Юрій.
Учасник і літописець Української революції: Павло Христюк (до 130-річчя з дня народження) [Текст] / Ю. Шаповал, Н. Рижева // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 198-216. - Бібліогр. у кінці ст.: 21 назв. . - ISSN 0130-5247

УДК

930.1:94(477)

Рубрики: Історіографія--персоналії--Україна, перша пол. ХХ ст.
Кл.слова (ненормированные):
кооперативний рух -- Українська революція -- соціалісти-революціонери
Аннотация: Мета статті полягає у створенні життєпису П. Христюка – кооператора, громадськополітичного діяча, публіциста, автора фундаментальної праці з історії Української революції. Методологічну основу становить принцип історизму в єдності всіх його компонентів. Дослідження ґрунтується на критичному аналізі архівних і друкованих джерел. Використано мікроісторичний підхід. Наукова новизна полягає у спробі створити на основі раніше недоступних архівних ресурсів, а також з урахуванням наявних публікацій детальний опис життєвого шляху, діяльності та значення інтелектуальної спадщини П.Христюка. Використано документи ДПУ– НКВС, що дозволяють пролити світло на обставини його трагічної долі. Усе це дало змогу підготувати найповніший на цей час біографічний нарис, уточнити чимало важливих моментів, спростувати певні неточності у принагідних публікаціях. Висновки. П. Христюк постає виразним адептом соціалістичних ідей, репрезентантом того прошарку діячів, які накреслювали для України та для всієї Східної Європи поміркований кооперативний соціалізм із демократичною політичною формою. Водночас він сповідував толерантність до тих, хто мали інші позиції, але видавалися йому можливими союзниками у виборюванні та збереженні незалежної України. П. Христюк став не лише учасником, а й літописцем пережитих подій. Його фундаментальна праця у часи існування СРСР замовчувалася невипадково, адже її автор разом з іншими представниками тодішнього революційного покоління наполягав на тому, що Українська революція суттєво відрізнялася від «петроградської моделі» 1917 р., котра закінчилася більшовицькою партійною диктатурою. Це, а також політична активність у період Української Центральної Ради й Директорії УНР, після повернення П. Христюка з вимушеної еміґрації в 1923 р. поставило його на наступні вісім років у коло тимчасових «попутників» більшовиків, до яких нова влада не мала довіри. Усе це визначило його долю, коли комуністичний режим розпочав наступ на українську інтеліґенцію, сфабрикувавши в 1930 р. «справу Спілки визволення України» й готуючи на наступний рік «справу Українського національного центру». Саме за останньою П. Христюк був засуджений і згодом загинув.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

15.

(049.32):94(477)"185"
Ш 20

Шандра, Валентина.
Склокін В. Російська імперія і Слобідська Україна у другій половині ХVIII ст.: просвічений абсолютизм, імперська інтеграція, локальне суспільство. - Л.: Вид-во УКУ, 2019. - 268 с. [Текст] / В. Шандра // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 217-221 . - ISSN 0130-5247

УДК

(049.32):94(477)"185"

Рубрики: Рецензії--історія України, друга пол. ХVIII ст.
Аннотация: Монографія Володимира Склокіна стала закономірним продовженням вивчення імперій – одного з провідних напрямів сучасної історіографії. Обрані автором сюжети концентруються навколо історичного реґіону – Слобідської України, яка через територіальне сусідство з Російською імперією стала її частиною та відразу потрапила під заходи «просвіченого абсолютизму» Катерини ІІ. Автор, хоча і спирався на цілу низку вагомих досліджень, адже Слобідська Україна зараз найбільш вивчений край, чи то завдяки попередникам (Д.Багалій), а чи завдяки напрацюванням уже нинішньої харківської історичної школи, проте зміг по-новому представити історію цього реґіону.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

16.

(049.32):930.2(477)"17"
С 59

Сокирко, Олексій.
Гетьманщина у XVIII ст.: Історична мапа (мірило 1:400000, розмір 162х115 см / Упор. Ю.І. Лоза. - К.: Мапа, 2018 [Текст] / О. Сокирко // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 222-225 . - ISSN 0130-5247

УДК

(049.32):930.2(477)"17"

Рубрики: Джерелознавство--історія України--історична мапа, ХVIII ст.
Аннотация: Вихід друком історичної мапи «Гетьманщина у XVIII ст.», поза всяким сумнівом, став подією не лише для істориків, але й для ширших кіл шанувальників вітчизняної минувшини, краєзнавців, музейників. Фактично це – картографічний синґл із підготовленого спеціалізованим видавництвом «Мапа» другого тому «Історичного атласу України» (том перший, присвячений Київській та Галицько-Волинській державам, побачив світ ще 2010 р.). Хронологічно т. 2 проекту охоплюватиме період із кінця XIV до кінця XVIII ст., і одним з його змістових осердь має стати картографічна тематика, пов’язана з історією Гетьманщини середини XVII – кінця XVIII ст. Історичний атлас, так само, як і рецензована мапа, належать авторству відомого українського географа та картографа Юрія Лози.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

17.

(049.32):930.2(084.42):323.113(73)(=161.2)
К 90

Кульчицький, Станіслав.
Wolowyna O. Atlas of Ukrainians in the United States: Demographic and Socio-economic Characteristics [Текст] / С. Кульчицький // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 226-230 . - ISSN 0130-5247

УДК

(049.32):930.2(084.42):323.113(73)(=161.2)

Рубрики: Рецензії--джерелознавство--атлас--діаспора українська--США
Аннотация: Воловина О. Атлас українців США: Демографічні й соціоекономічні характеристики. – Нью-Йорк, 2019. – 264 с. Атлас відзначається високим рівнем як наукове видання, має практичну цінність у справі поліпшення соціоекономічних характеристик української спільноти у США. Утім певною вадою є те, що дані вже застаріли, адже аналізується 2010-й рік, а тепер маємо 2020-й і, відповідно, – черговий перепис населення. Тому слід побажати проф. О. Воловині або самостійно, або із залученням молодих колеґ обробити матеріали нового перепису, коли вони стануть доступними, за програмою атласу. Опрацювання його вимагало багатьох років напруженої роботи, проте доповнення вже наявних таблиць даними 2020 р. не потребуватиме великих зусиль. Труднощі як технічного, так і матеріального характеру можуть бути при перевиданні атласу. Однак певним виходом стала б серія наукових і науково-популярних статей.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

18.

(049.32):811.161.2(038)
Д 18

Даниленко, Віктор.
Мех Н. Одвічні слова української культури: Словник з історії української літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.: базові концепти [Текст] / В. Даниленко // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 231-233 . - ISSN 0130-5247

УДК

(049.32):811.161.2(038)

Рубрики: Рецензії--мовознавство--словники--українська літературна мова
Аннотация: Словник «Одвічні слова української культури» Н. Мех – це логічне продовження її багаторічних досліджень слова ще від брошури «Семантичне поле зі значенням “словомова” у “Кобзарі” Тараса Шевченка» (1997 р.) та індивідуальних монографій «Структура лексико-семантичного поля “мова-слово” в українській поетичній мові ХІХ – початку ХХ ст.» (2001 р.), «Наскрізні концепти Григорія Сковороди» (2005 р.), «Інтерпретація концептів “слово”, “мова” в українській культурній традиції» (2008 р.), «Лінгвокультурологема Логос у науковій, релігійній та художній картинах світу» (2011 р.). Дослідження Н. Мех має новаторський та цілісний характер, важливе наукове й суспільне значення та заслуговує на високу оцінку. Історія становлення словників української літературної мови – незмінно актуальна для наукового світу тема. І поява кожної нової праці такого роду – це подія. «Одвічні слова…» – це одвічність української історії, української культури й української мови. Словник, без сумніву, стане у пригоді науковцям, учителям, студентам.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

19.

930.1(438+477):94:004.7
К 68

Корольов, Геннадій.
Міжнародна наукова e-конференція "Союз Пілсудського – Петлюри з погляду століття" [Текст] / Г. Корольов, В. Скальський // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 234-235 . - ISSN 0130-5247

УДК

930.1(438+477):94:004.7

Рубрики: Історіографія--міжнародні конференції, 21 квітня 2020 р.
Кл.слова (ненормированные):
наукова відеоконференція
Аннотация: Організований зусиллями Українсько-Польської комісії дослідження взаємин 1917–1921 рр., Інституту історії України НАНУ та Центру східноєвропейських студій Варшавського університету захід відбувся 21 квітня 2020 р. Науковий форум, проведений на платформі відеоконференцій Zoom, мав на меті обговорити актуальні дослідницькі й теоретичні проблеми союзу Пілсудського – Петлюри. Конференцію привітали директор Інституту історії України НАН України академік Валерій Смолій, керівник Центру східноєвропейських студій Варшавського університету Ян Маліцький, голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, очільник Бюро історичних досліджень польського Інституту національної пам’яті професор Влодзімеж Сулея.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

20.

930.1(477):005.745
Z99

Ільницький, Василь.
ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція "Український визвольний рух першої половини ХХ ст.: краєзнавчі контексти (до 90-річчя створення Організації українських націоналістів та 110-річчя від дня народження Степана Бандери)" [Текст] / В. Ільницький, Л. Лазурко // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 2. - С. 236-238 . - ISSN 0130-5247

УДК

930.1(477):005.745

Рубрики: Історіографія--науково-практичні конференції--український визвольний рух--Україна, 8 липня 2019 р.
Аннотация: Формуванню багатовимірної палітри всебічних досліджень українського визвольного руху сприяють численні форуми істориків у нашій країні та за кордоном. Не залишився осторонь цих процесів і Дрогобич, де 8 листопада 2019 р. відбулася ІІІ Всеукраїнська науковопрактична конференція, присвячена реґіональним виявам національно-визвольного руху. Подібні наукові зібрання започатковано у цьому місті 2002 р. Тоді, а також 2007 р. у Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І. Франка (ДДПУ) відбулися конференції до 60- й 65-річчя Української повстанської армії. У 2012 р., із нагоди 70-ї річниці УПА, за ініціативи дрогобицьких науковців пройшла конференція в Рожнятові (Івано-Франківська обл.). Продовженням традиції стало проведення 24 квітня 2015 р. на історичному факультеті Дрогобицького педуніверситету Всеукраїнської науково-практичної конференції «Український визвольний рух (перша половина ХХ ст.): краєзнавчі контексти (до 100-річчя від дня народження Миколи Фриза)». Починаючи з 2015 р., ця конференція відбувається що два роки.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

Институт медленного и болезненного выяснения самых очевидных вещей